Чи може Вікіпедія вистояти перед ChatGPT? Ось як вона справляється!

Wikipedia була створена у 2001 році і з того часу стала однією з найпопулярніших і відвідуваних онлайн-енциклопедій у світі. З понад 62 мільйонами статей на більш ніж 300 мовах, Wikipedia є найбільшою енциклопедією в історії людства. Щомісяця її відвідують понад 16 мільярдів разів, що підкреслює її важливість як глобального сховища знань.

Wikipedia працює за принципом колективного управління контентом, де кожен користувач може редагувати статті, додавати нову інформацію, виправляти помилки та вносити покращення. Цей підхід базується на принципах прозорості, взаємного контролю та використання надійних джерел інформації. Однак, саме цей підхід робить платформу вразливою до спроб маніпуляції та поширення дезінформації.

З моменту свого заснування Wikipedia неодноразово стикалася з проблемами, пов'язаними з недостовірною інформацією та фальшивими статтями. Приклади таких ситуацій варіювалися від дрібного тролінгу до спроб просування комерційних інтересів або цілеспрямованого поширення хибних відомостей. У кожному такому випадку спільнота волонтерів оперативно реагувала, виявляючи та усуваючи проблеми, тим самим підтримуючи високі стандарти якості та точності інформації на платформі. Одним із ключових факторів, що сприяють успіху Wikipedia у боротьбі з дезінформацією, є система модерації контенту, керована спільнотою. 265 тисяч активних волонтерів по всьому світу стежать за якістю статей, перевіряють джерела, виправляють помилки та видаляють непідтверджену інформацію.

З розвитком технологій ІІ перед Wikipedia постають нові виклики. Сучасні інструменти, такі як ChatGPT, здатні генерувати тексти, які на перший погляд здаються достовірними і якісними. Ці тексти можуть вводити в оману як користувачів, так і самих модераторів, оскільки їхня структура та зміст можуть виглядати професійно і переконливо.

Штучний інтелект, здатний створювати обширні та добре структуровані тексти, становить значну загрозу для Wikipedia. Мігель Анхель Гарсія, партнер Wikimedia в Іспанії та колишній член правління, зазначає, що поява нових редакторів, які відразу додають величезні обсяги тексту, викликає підозри. Це незвично для новачків, які зазвичай починають з невеликих правок і поступового поліпшення статей. При читанні таких текстів, створених ШІ, можна виявити повторювані фрази, шаблонні вступи і завершення — ознаки, характерні для контенту, створеного машиною.

Особливо тривожною є ситуація, коли ці тексти додаються без належної перевірки джерел або взагалі без посилань на них. У таких випадках спільнота добровольців оперативно втручається, щоб видалити або виправити контент, який не відповідає стандартам Wikipedia. Однак масштаби і швидкість генерації тексту ШІ створюють значні труднощі для модерації контенту на платформі.

Кріс Албон, директор з машинного навчання у Фонді Wikimedia, підкреслює важливість людського фактору в процесі модерації. Навіть в епоху ШІ основна відповідальність за якість контенту на Wikipedia лежить на добровольцях, які створюють, редагують і модерують статті. На його думку, модель Wikipedia, заснована на дебатах, консенсусі та строгих правилах цитування, залишається життєздатною і в епоху ШІ, забезпечуючи високу якість контенту.

Один з найсерйозніших ризиків полягає в тому, що тексти, створені ШІ, можуть стати основою для створення псевдоджерел, які потім будуть цитуватися у статтях Wikipedia. З ростом кількості цифрових видань, деякі з яких можуть публікувати контент з мінімальною перевіркою, існує ймовірність, що такі джерела будуть використовуватися для підтвердження недостовірної інформації на Wikipedia. Гарсія зазначає, що рішення цієї проблеми також лежить на спільноті добровольців. Якщо модератори виявляють, що який-небудь сайт є ненадійним, спільнота може ухвалити рішення про внесення його в чорний список. Це вже відбувалося з такими великими медіа, як британський таблоїд Daily Mail, який був заборонений для використання як джерело через часте публікування неперевіреної інформації.

Ще однією значущою загрозою є можливість зниження активності добровольців на фоні зростання популярності ШІ-чатботів, таких як ChatGPT і Google Gemini. Якщо користувачі почнуть отримувати всю необхідну інформацію через такі інструменти, мотивація до редагування і створення статей на Wikipedia може зменшитися.

Щоб зберегти свою значущість в епоху штучного інтелекту, Wikipedia повинна адаптуватися до нових реалій, не втрачаючи при цьому своїх основних принципів. Основний виклик полягає в тому, щоб знайти баланс між використанням можливостей штучного інтелекту і збереженням ролі людини в процесі модерації та створення контенту.

Одним із можливих рішень є інтеграція AI-інструментів в процес модерації та редагування контенту, але під суворим контролем спільноти волонтерів. Наприклад, AI може використовуватися для автоматичного виявлення підозрілих статей, але остаточне рішення про їх видалення чи виправлення повинно залишатися за людьми. Такий підхід дозволить прискорити процес модерації, зберігаючи при цьому високий рівень якості контенту.

Важливим аспектом також є питання атрибуції інформації, згенерованої AI. Важливо, щоб при використанні AI для створення контенту зберігалася прозорість щодо джерел інформації. Це дозволить уникнути розповсюдження недостовірної інформації та збереже довіру користувачів до Wikipedia як до надійного джерела знань.